Всього за 24-36 занять, залежно від інтенсивності лікування та етапів розвитку хвороби, Ви позбавитеся болю та дискомфорту в суглобах під час навантажень, зможете нормалізувати сон та жити повним життям
Важливо розуміти
При виявленні болю в суглобах під час навантажень необхідно підібрати індивідуальний комплекс лікувальних вправ, вивчити техніку їх виконання та виключити вправи з протипоказань.
При цьому діагнозі важлива регулярність відвідування лікувальних сеансів, проходження повного курсу лікування у спеціалізованому центрі, а надалі потрібно підтримувати своє здоров'я у профілактичному режимі самостійно.
Суглоб – це поєднання двох чи більше кісток. Головна якість «конструкції» – рухливість.
Саме завдяки такій здатності наше тіло може виконувати життєво важливі рухи, переміщуватись у просторі.
В організмі людини є понад 180 суглобів. Через особливості анатомічної будови максимальне навантаження посідає суглоби опорно-рухового апарату.
Частим явищем стає біль у суглобах при навантаженні. Важливо з'ясувати причину появи симптомів, дізнатися про заходи профілактики такого стану.
Підстава виникнення болю
Суглоби дозволяють виконувати основні функції – забезпечують необхідне положення тіла, сприяють руху його частин та переміщення у просторі.
Рухливе з'єднання кісток нагадує звичайний шарнір. Складають його три елементи:
- кінці кісток, що з'єднуються, або суглобові поверхні;
- суглобова капсула;
- суглобова порожнина, в якій є рідина-мастило (вона називається синовіальна).
Ситуація, коли болять суглоби після фізичних навантажень є поширеною. Будь-яка напруга – важка фізична праця, регулярні заняття спортом чи наявність зайвої ваги негативно впливають на структуру суглобових елементів, деформують та поступово руйнують їх.
У суглобовій порожнині починає зменшуватися кількість синовіальної рідини. При рухах змінені частини піддаються жорсткому тертю, що супроводжується болючими відчуттями.
Фізичне навантаження та її вплив на суглоби
Щоб не з'явився біль у суглобах після фізичного навантаження, перед вибором відповідного виду спорту слід перевірити стан організму, зокрема опорно-рухової системи.
Для спортсменів-аматорів основними цілями занять мають стати підтримання хорошої фізичної форми, зміцнення здоров'я, отримання лише позитивних емоцій.
Щоб покращити стан суглобів, відновити їхнє харчування, лікар може запропонувати почати займатися плаванням, йогою, гімнастикою у-шу.
Зміцненню опорно-рухового апарату сприяють недовгі, спокійні пробіжки, скандинавська ходьба, їзда велосипедом, використання велотренажера. В результаті занять зміцнюються м'язи, стають пластичними зв'язками.
Якщо людина віддає перевагу силовим видам спорту – наприклад, важкій атлетиці, виникає реальна загроза появи, збереження болю в суглобах після навантажень.
Інтенсивна, стабільна або постійно зростаюча дія на суглобові частини провокує руйнування кістково-хрящових тканин, зміщення та деформацію кісток.
Найчастіше спортсмени мають проблеми з суглобами нижніх кінцівок, плечового пояса, хребта.
Симптоматика болю при фізичному навантаженні
Щоб точно визначити, чому болять суглоби при навантаженнях, важливо виявити основні симптоми, проаналізувати їх. Вид травми чи наявність захворювання дозволяє визначити спеціальна комбінація ознак.
Після посиленої фізичної активності може статися частковий чи повний вивих суглоба. Його можна діагностувати за симптомами:
- поява вираженої деформації суглоба;
- виникнення сильних, яскравих больових відчуттів під час виконання будь-якого руху кінцівкою;
- спостерігається різкий набряк близьких тканин;
- наявність синців (з'являються при розриві зв'язок);
- місцеве підвищення температури у сфері травмування.
Поєднання ознак дозволить визначити пошкодження колінного меніска. Така травма часто супроводжує професійних спортсменів, здебільшого пов'язана з посиленням фізичного навантаження на кінцівку.
До симптомів відносять:
- примусове становище ноги у напівзігнутому вигляді;
- поява та збереження болю гострого характеру;
- швидке формування набряклості.
У суглобі після навантаження може розвинутись запальний процес. Визначити його можна за ознаками:
- біль може відчуватися при русі та у стані спокою;
- болючість локалізується поруч із суглобом, поширяться вгору чи вниз кінцівки;
- під час руху з'являються звуки – скрип, клацання, скрегіт;
- навколо «проблемного» місця виникає набряклість, почервоніння шкіри.
Види болю при навантаженні
Коли суглоби зазнають стабільного, значного навантаження і з'являється біль, її опис може бути різним.
За характером вона буває ниючою, давить, ріжучою. Часто постраждалі вказують на її характер, що розпирає.
Відчуття можуть мати різну локалізацію. Вони поширюються всередині суглоба, над ним чи під ним, збоку.
Прояви відрізняються інтенсивністю, на її визначення використовують прикметники - виражена чи слабка. Суглоби можуть хворіти періодично чи постійно.
Основні причини болю
Посилення фізичного навантаження може провокувати біль у кількох «травматичних» суглобах.
Біль у зап'ястях рук з'являється при пошкодженні сухожиль і зв'язок променево-зап'ясткового суглоба. Провокуючим фактором стає виконання силових вправ кистями рук або одноманітних рухів, що часто повторюються. Суглоби пальців, зап'ястя часто схильні до артрозів.
Болі в ліктьовому суглобі викликають патології – остеохондроз (грудного та шийного відділів хребта), розтягнення зв'язок, утиск нерва в ліктьовій ділянці, розвиток артрозу, ревматизму, епікондиліту, бурситу.
Колінний суглоб болить при змінах меніска, його зміщенні, після утиску поперекових нервів, нервових закінчень в ділянці коліна, при розтягуванні внутрішньосуглобових зв'язок, хрящових тканин. Болючість супроводжує прогресування артрозу, коксартрозу.
У більшості випадків гомілковостоп страждає від розривів сухожиль або зв'язок, вивиху, перелому. Аналогічні проблеми притаманні плечового суглоба.
Як застерегти себе від травм?
Щоб після фізичного навантаження не страждали на суглоби, перед початком кожного заняття важливо провести розминку. Професійні тренери радять розім'яти організм зверху вниз.
Для цього слід виконати по 10 разів повільні обертальні рухи головою, зігнутими, потім розпрямленими руками, кистями, тулубом. Розминку слід продовжити неповними присіданнями для активізації колінного суглоба, по черзі обертанням ступнів.
Починати заняття спортом слід під контролем професійного наставника. Важливо правильно розрахувати навантаження. Число повторень будь-яких вправ збільшується поступово.
При їх виконанні не повинна з'являтися болючість, втома може бути лише приємною. За наявності будь-яких небажаних симптомів краще звернутися за консультацією до лікаря.
Як запобігти розвитку суглобових болів після тренувань?
Щоб біль після заняття спортом не виникав у суглобах, важливо дотримуватись основного правила - навантаження має бути розраховане тренером з урахуванням віку, стану здоров'я спортсмена.
Поява будь-яких неприємних відчуттів та болю, погіршення самопочуття – достатній привід для тимчасового чи остаточного припинення занять, звернення за медичною допомогою.
Профілактика болю у суглобах при фізичних навантаженнях
Коли болять суглоби після навантаження, лікарі рекомендують дотримуватися порад:
- завжди проводити перед основними заняттями розминку, яка необхідна для розігріву м'язів, підготовки суглобів до силових вправ;
- при отриманні будь-якої травми важливо відразу припинити заняття, зробити перерву до відновлення, виключити небезпечну вправу з комплексу.
Щоб покращити стан суглобів, знизити болючість у них, використовується особливе харчування. До раціону спортсмена повинні входити капуста, морква, броколі, бобові, морепродукти, риба, морська капуста, нежирне м'ясо (бажано з великою кількістю хрящів), натуральне молоко та кисломолочка, яєчний жовток, фрукти, ягоди, горіхи, зелень, висівки (з пше). Неприпустимі алкогольні напої.
При підвищених фізичних навантаженнях необхідно застосовувати полівітамінні та мінеральні препарати. У їхньому складі повинні бути бета-каротин, Вітамін С, Е, В12, залізо, селен, кальцій, фосфор, мідь.
Як відбувається лікування?
Консультація лікаря: збирання анамнезу, міофасціальна діагностика, функціональна діагностика.
Як це відбувається?
Збір анамнезу – аналіз хвороби, виявляються обмеження та протипоказання, пояснення принципів кінезітерапії, особливостей відновлювального періоду.
Міофасціальна діагностика – метод мануальної діагностики, при якому лікар оцінює обсяг рухів суглобів, визначає хворобливі ущільнення, набряк, гіпо-або гіпертонус м'язів та інші зміни.
Функціональна діагностика (проводиться в реабілітаційному залі) – лікар пояснює, як виконати певні вправи на устаткуванні, та спостерігає: як пацієнт виконує їх, з якою амплітудою руху може працювати, які рухи викликають біль, з якою вагою може працювати пацієнт, як реагує серцево-судинна система. Визначаються проблемні зони. Дані заносяться до карти. Розставляються акценти.
За результатами первинного огляду лікаря та функціональної діагностики складається попередня індивідуальна програма лікування.
З собою бажано мати:
- при болях у хребті – МРТ чи КТ (магнітно-резонансна чи комп'ютерна томографія) проблемної області;
- при болях у суглобах – рентгенівські знімки;
- за наявності супутніх захворювань – витяги з історії хвороби чи поліклінічну карту;
- зручний (спортивний) одяг та взуття
На початку лікувального циклу лікар разом із пацієнтом складають план лікувальних заходів, куди входить дата і час лікувального сеансу, контрольні відвідування лікаря (зазвичай 2-3 десь у тиждень).
Основу лікувального процесу складають лікувальні сеанси у реабілітаційному залі на тренажерах та сеанси у гімнастичному залі.
Реабілітаційні тренажери дозволяють дозувати навантаження на окремі групи м'язів, забезпечуючи адекватний режим фізичних впливів. Лікувальна програма складається лікарем індивідуально кожному за пацієнта з урахуванням особливостей організму. Контроль проводять кваліфіковані інструктори. На всіх етапах відновлення важливо дотримуватись техніки правильного руху та дихання, знати свої нормативи вагових обтяжень при роботі на тренажерах, дотримуватися призначеного режиму лікування та виконувати рекомендації фахівців.
Сеанси суглобової гімнастики допомагають відновити візуальну координацію, покращити рухливість суглобів та еластичність (гнучкість) хребта та є чудовою профілактичною системою для самостійного застосування.
Кожен лікувальний цикл – 12 занять. Кожне заняття відбувається під контролем інструктора. Тривалість одного лікувального сеансу від 40 хв до 1, 5 години. Інструктор складає програму з огляду на супутні захворювання та стан пацієнта на день занять. Навчає техніки виконання вправ і контролює правильність виконання. Кожне 6 заняття проводиться повторна консультація лікаря, вносяться зміни та доповнення до програми, залежно від динаміки.
Скільки потрібно циклів пройти? – індивідуально для кожного
Важливо знати:
- як давно у Вас ця проблема (стадія захворювання)
- як підготовлений до фізичного навантаження Ваш організм (чи займаєтесь Ви гімнастикою, будь-яким видом спорту)… -
Важливо! який результат Ви хочете отримати.
Якщо захворювання в початковій мірі та організм підготовлений, буває достатньо одного лікувального циклу. (приклад - молоді люди 20-30 років, які займаються спортом. Акцентуємо їхню увагу на техніку виконання вправ, дихання, на розтяжку, виключаються «неправильні» вправи, шкідливі для проблемних зон. Такі пацієнти проходять навчання, набувають навички «дбайливого ставлення до свого організму»). », Отримують рекомендації на випадок загострення і продовжують займатися самі).
Якщо проблема давно, Ви не займаєтесь гімнастикою, є супутні захворювання, то знадобиться інший період часу
- зняти загострення? - одного-двох циклів достатньо,
- відновити функцію?
- ходити без зупинок (підніматися сходами),
- нахилятися, виконувати певну роботу без зусиль
- довгий час перебувати без рухів у поїздці (у літаку, машині…)
- покращити? підтримувати? не погіршити?
- може знадобитися три і більше лікувальних циклів.
Кожен організм індивідуальний, і програма кожного пацієнта – індивідуальна.